БуДНИ ОМКФ-2020, 29 сентября
У п’ятий день 11-го Одеського міжнародного кінофестивалю відбулись прем’єри фільмів “Материнство” та “Арабська туга” з Міжнародного конкурсу, стрічки “Поміж кадрами” Національного конкурсу повнометражних фільмів, та став доступним до перегляду перший блок короткометражних фільмів Національного конкурсу
Глядачі ОМКФ мали змогу відвідати онлайн Q&A з творчими групами фільмів “Родина” та “Не все буде добре” Національного конкурсу повнометражних робіт.
“Родина” - це арт-хаузне кіно, і мені здається, що українська аудиторія його добре зможе сприйняти у прокаті. Аудиторію може здивувати, те що вони побачать і тим паче, як вони розтлумачать побачене, адже більшість глядачів, які вже переглянули стрічку інтерпретували її по-різному”, - зазначила Ольга Михалець, продюсерка фільму “Родина”.
“Коли у мене з’явилася ідея зняти фільм про себе, я багато імпровізував, знаходився у пошуку героїв і в процесі зйомок вчився та згадував кіновиробництво. У цьому полягала головна складність. Однак ми створили доволі цікаву картину, про яку неможливо однозначно відповісти: вона весела чи сумна? Це стрічка про людей, яким не пощастило і вони вимушені жити у складних обставинах, проте, не дивлячись на життєві труднощі, вони можуть надихати інших”, - поділився співрежисер стрічки “Не все буде добре” Адріан Пірву.
Також глядачі могли поставити запитання авторам стрічки Конкурсу європейських документальних фільмів “Воєнні канікули” і поспілкуватися з режисерами фільмів “Ти помреш у двадцять” та “На абордаж!”, які беруть участь у Міжнародному конкурсі.
“Ми намагалися досягти правдивого та глибокого відображення табору, яке належним чином могло показати субкультуру, що існує в державі, яка воює. Тема, яку ми зобразили універсальна для будь-якої країни. Вона розкриває питання, як різні групи переслідують свої інтереси та несуть свої переконання серед дітей. Основний меседж стрічки – це маніпуляції, підйом мілітаризму і те, як в певних мікросвітах окремі ідеології можуть встановити владу над людьми”, - прокоментував Моріц Шульц, режисер фільму “Воєнні канікули”.
“Фільм був задуманий як досвід для акторів з якими ми працювали. Ми відштовхуючись від бекграунду та життєвого досвіду 10 молодих людей, яких я відібрав для зйомок, придумали їх персонажів. Тому у нас вийшов художній фільм, однак самі актори грали персонажів, що були всередині них самих. Нам було важливо показати героїв, які по-справжньому могли пережити всі показані в фільмі емоції”, - розповів Ґійом Брак, режисера стрічки “На абордаж”.
“Ця робота була досить ризикованою. В Судані 20 років не знімали кіно, тому було досить важко знайти навіть акторів. Однак коли стрічка з’явилася, ми отримали різні відгуки від глядачів. Здебільшого ісламська аудиторія не звикла жити інакше від тих стереотипів, котрі створені та нав’язані протягом життя. Головний герой моєї стрічки став своєрідним запрошенням, щоб витягти людину зі світу, до якого він звикла”, - розповів режисер стрічки “Ти помрешь у двадцять” Амджажа Абу-Алала.
Також 29 вересня 2020 року відкрилась професійна секція Film Industry Office 11-го Одеського міжнародного кінофестивалю, в межах якої відбулась конференція Cinema: Backstage Online Edition, що складалась з трьох блоків. Модерувала її Тамара Татішвілі, консультантка ОМКФ.
“Українська кіноіндустрія наразі перебуває в процесі реформування. Ми перебуваємо на першій стадії, коли в нас постійно з’являється багато новачків, усі можуть приєднатися, почати знімати кіно і гроші дуже розсіяні. Це було зроблено навмисно, ми намагалися побудувати перший щабель індустрії, коли люди можуть помилятися, усвідомили, власне, що вони роблять, хто який професіонал, хто як знімає. І зараз наближається друга стадія. Ми багато говоримо в нашій професійній спільноті, які правила необхідно запровадити, аби з одного боку, мати відкриту індустрію, з іншого, отримувати професійний фідбек щодо результатів”, - зазначив Володимир Яценко, офіційний представник України в Eurimages, який був спікером дискусї “Україна приєднується до Eurimages посеред безпрецедентного перелому в галузі”.
“Часом мені потрібно створювати чоловічих персонажів. Для того, аби зробити персонажа глибшим, я проводжу дослідження, читаю певні наукові роботи з психології. Однак у мене недостатньо емоційного зв’язку. Я ніколи не жила життя чоловіка. Тож я іду до своїх друзів, питаю їх, що вони відчувають, що думають насправді щодо тих чи інших питань. Проте для мене завжди легше створювати жіночих персонажів. Цікаво, що ми все частіше робимо їх сильними. Думаю, крок за кроком, і в популярній культурі закріпиться цей імідж сильної жінки”, - зазначила режисерка Марися Нікітюк, яка брала участь у дискусії “Гендерні стереотипи в сторітелінгу – культурний та історичний тиск”.
Завершив день майстер-клас голови журі Міжнародного конкурсу Говарда Шора. Він є одним з провідних композиторів сучасності, лауреатом премій “Оскар”, “Греммі” та “Золотий глобус”. Говард Шор написав безліч саундтреків до голлівудських фільмів, які глядачі чують вже 40 років. Серед його робіт - “Муха“ (1986), “Мовчання ягнят“ (1991), “Гра“ (1997), “Банди Нью-Йорка“ (2002), “Авіатор“ (2004). Але найбільшу славу композиторові принесла робота над кінотрилогією “Володар перснів“ Пітера Джексона, за яку він отримав безліч нагород. На основі цієї музики Говард Шор створив симфонію, з якою гастролював по всьому світові.
“Я пишу інтуїтивно до того, як починаю писати музику. Я асоціюю себе з темою, намагаюся заглибитися у режисуру та написати те, що відображає сам фільм”, - сказав Говард Шор.
ГОВАРД ШОР: “ОДНА РІЧ - МАТИ ТАЛАНТ, А ІНША - ВМІТИ КОНЦЕНТРУВАТИСЬ”
29 вересня відбувся майстер-клас голови журі Міжнародного конкурсу Говарда Шора. Він є одним з провідних композиторів сучасності, лауреатом премій “Оскар”, “Греммі” та “Золотий глобус”. Говард Шор написав безліч саундтреків до голлівудських фільмів, які глядачі чують вже 40 років. Серед його робіт - “Муха“ (1986), “Мовчання ягнят“ (1991), “Гра“ (1997), “Банди Нью-Йорка“ (2002), “Авіатор“ (2004). Але найбільшу славу композиторові принесла робота над кінотрилогією “Володар перснів“ Пітера Джексона, за яку він отримав безліч нагород. На основі цієї музики Говард Шор створив симфонію, з якою гастролював по всьому світові.
Я пишу інтуїтивно до того, як починаю писати музику. Я асоціюю себе з темою, намагаюся заглибитися у режисуру та написати те, що відображає сам фільм.
Я іду за монтажем фільму. У трилогії “Володар перснів” після перемонтажу я також переписував музику, адже стояло завдання створити величний фільм.
Музику до фільмів Девіда Фінчера писати надзвичайне задоволення. Він дав мені свободу дій. У нас склалися дуже щирі та приємні робочі стосунки.
Я член кіноакадемії, тому володію актуальною інформацією щодо чудових сучасних композиторів. Під час моєї кар’єри я багато експериментував. Мені пощастило працювати з режисерами, які давали мені свободу у вираженні свої ідей.
Одна річ мати талант, а інша вміти концентруватись. Коли я написав музику до трилогії Володар Перснів мені було 55 років. До цього часу я витренував у собі витривалість, щоб працювати над таким фільмом 12 годин, тому це був пік для мене та моєї кар’єри.
Співпраця з режисером Джейсом Греєм у нього у дуже гарний слух та музичний смак. Тільки у такому тандемі народжуються чудові твори. З режисерами у кого немає смаку потрібно просто не втручатися у роботу композитора. У таких випадках я віддавав режисерам свій найкращий матеріал з надією, що вони зможуть його оцінити.
Ідеальний диригент має розуміти, що для гармонії та динаміки гра в оркестрі має відштовхуватися від того, що на папері. Тоді у вас ще вийде.
Найважчим у написанні музики до “Володаря перснів” був фактор витривалості та процес запису, який продовжувався 3 роки. Музика записувалася рік для одного фільму. Потім ще три місяці йшла робота над розширеною роботою фільму.
У мене були спроби записати поп-альбом але я заглиблений в оркестровий звук, тому світ поп-музики не для мене.
Щойно я закінчив роботу над 2 фільмами, один них «Уламки жінки» уже мав прем’єру в Торонто та на Венеціанському кінофестивалі, а також виходить на Netflix. Інший називається «Веселий хлопчик» також скоро можна буде побачити та почути в них мої саундтреки.
FILM INDUSTRY OFFICE РОЗПОЧАВСЯ З CINEMA: BACKSTAGE ONLINE EDITION
З 29 вересня розпочала роботу професійна секція Film Industry Office, яка триватиме до 2 жовтня і завершиться оголошенням переможців Пітчингу, Work in Progress, EastSeries та Book Pitch
У перший день роботи Film Industry Office відбулась конференція Cinema: Backstage Online Edition, яка була розділена на три незалежні події. Кураторкою заходу стала Тамара Татішвілі, консультантка ОМКФ.
В межах конференції пройшла дискусія “Україна приєднується до Eurimages посеред безпрецедентного перелому в галузі” за участі офіційного представника України в Eurimages Володимира Яценка, проєктного менеджера Eurimages Серджио Гарсія де Леаніса та Іоли Джаннаттазіо, яка є національною представницею Італії в Eurimages.
“Українська кіноіндустрія наразі знаходиться в процесі реформування. Ми перебуваємо на першій стадії, коли в нас постійно з’являється багато новачків, усі можуть приєднатися, почати знімати кіно і гроші дуже розсіяні. Це було зроблено навмисно, ми намагалися побудувати перший щабель індустрії, коли люди можуть помилятися, усвідомити, власне, що вони роблять, хто який професіонал, хто як знімає. І зараз наближається друга стадія. Ми багато говоримо в нашій професійній спільноті, які правила необхідно запровадити, аби з одного боку, мати відкриту індустрію, з іншого, отримувати професійний фідбек щодо результатів”, - зазначив Володимир Яценко, офіційний представник України в Eurimages.
“Пріоритетом для нас є підтримка авторського кіно, яке розширює наше сприйняття. Це не означає, що ми не підтримуємо фільми, які можуть виявитися комерційно успішними, проте пріоритет для нас не в комерційному успіху фільму, а в його артхаузній вартості, в інноваційному підході до теми, в авторській ідеї. Якщо ви подивитесь на каталог тих фільмів, які підтримували Eurimages попередні роки, ви побачите велике різноманіття картин: від маленьких проєктів до високобюджетних. Тож, насправді, це дуже еклектичний кінофонд”, - додав проєктний менеджер Eurimages Серджио Гарсія де Леаніс.
Пізніше у цей день пройшла панельна дискусія “Креативність та ментальна стабільність — надійні супутники на небезпечній дорозі 2020 року”. У ній взяли участь психолог та арт-менеджер Максим Ілляшенко, голова кінонапрямку BOZAR Жюльєт Дюре, фасилітаторка та менеджерка з підтримки процесів для людей, команд та проєктів у креативних індустріях Крістін фон Фрагштейн, продюсерка Ева Пущинська та директорка UNI Europa Дафна Теппер.
“Ситуація з пандемією змушує мене згадати про 5 стадій прийняття: заперечення, гнів, згода, депресія та прийняття. От я думаю, де люди зараз? Тому що ізоляційний період, з мого досвіду, почався доволі весело: люди змогли залишатися вдома, вільніше розпоряджатися часом. Далі вони почали розуміти, що не можуть відвідувати масові заходи, подорожувати. Ми залежні від роботи, успіху, подорожей. Ми просто тікаємо від себе. Можливо, ця пандемія покликана повернути баланс у світі? Якщо раніше ми черпали його ззовні, то тепер шукатимемо всередині”, - вважає психолог та арт-менеджер Максим Ілляшенко.
Також за участі проєктного менеджера European Film Promotion Андреаса Штрука, режисерки Марисі Нікітюк, режисерки Нани Еквтимішвілі, режисерки Антонети Кастраті та виконавчої директорки об’єднання “Жінки у кіно і телебаченні” Керолін Комбс відбулась дискусія “Гендерні стереотипи в сторітелінгу – культурний та історичний тиск”.
“Часом мені потрібно створювати чоловічих персонажів. Для того, аби зробити персонажа глибшим, я проводжу дослідження, читаю певні наукові роботи з психології. Однак у мене недостатньо емоційного зв’язку. Я ніколи не жила життя чоловіка. Тож я іду до своїх друзів, питаю їх, що вони відчувають, що думають насправді щодо тих чи інших питань. Проте для мене завжди легше створювати жіночих персонажів. Цікаво, що ми все частіше робимо їх сильними. Думаю, крок за кроком, і в популярній культурі закріпиться цей імідж сильної жінки”, - зазначила режисерка Марися Нікітюк.
“Інколи я дивлюся кіно й не знаю статі режисера. Якщо це сильний фільм, я одразу собі думаю, будь ласка, нехай це буде режисерка. А потім, ой, так, режисерка! Тоді я дуже щасливий. Це означає, що я все ще знаходжуся в пастці того кліше, що сильні стрічки жінок – це радше виключення. Це той конфлікт, з яким я постійно працюю. Це через мою освіту, яка була сповнена чоловічої токсичності. Ми живемо досі в такому світі”, - додав Андреас Штрук, проєктний менеджер European Film Promotion.
Конференція Cinema: Backstage Online Edition проходить вже втретє в межах ОМКФ. Нагадаємо, що Film Industry Office триває до 2 жовтня.