Погода в Одессе
Сейчас от ° до °
Утром от ° до °
Море +°. Влажн. %
Курсы валют
$26.98 • €30.65
$27.75 • €31.45
$27.70 • €31.40

БуДНИ ОМКФ-2019, 15 июля

Понедельник, 15 июля 2019, 09:01

Пресс-релиз

4-Й ДЕНЬ: ПРЕМ’ЄРИ КАННСЬКИХ ФІЛЬМІВ, ТВОРЧІ ЗУСТРІЧІ З НІКОЛАСОМ ЕЛЛІОТТОМ ТА АХТЕМОМ СЕІТАБЛАЄВИМ, СТАРТ УКРАЇНСЬКОЇ РЕТРОСПЕКТИВИ «ГОЛЛІВУД НА БЕРЕЗІ ЧОРНОГО МОРЯ» ТА ВІДКРИТТЯ КІНОРИНКУ

Одеський кінофестиваль продовжує представляти фільми Міжнародної конкурсної програми. 15-го липня були показані французька картина «На посту!» та соціальна драма «Сиротинець». Також відбулися: творчі зустрічі із Ніколасом Елліоттом та Ахтемом Сеітаблаєвим, показ фільмів-учасників Каннського кінофестивалю, відкриття Української ретроспективи «Голлівуд на березі Чорного моря» та Кіноринку

Соціальна драма «Сиротинець» афганської сценаристки і режисерки Шахрбану Садат в межах Міжнародного конкурсу відкрила четвертий день фестивалю. Стрічка є другою частиною запланованої пенталогії – п’яти стрічок за автобіографією, яка не була оприлюднена. Представити картину приїхав виконавець однієї з ролей Анвар Хашимі. «Фільм повністю ґрунтується і на моїх особистих, автобіографічних моментах життя. Це події, які відбуваються в Афганістані, і глядачі не змогли б дізнатися про них з будь-яких інших джерел», розповів актор.

Міжнародну конкурсну програму продовжила французько-бельгійська стрічка «На посту!» Кантена Дюпйо.

Повнометражна дебютна воєнна драма Андрія Іванюка — «Східняк» була показана в Національному конкурсі. Це історія про людину, в дім якої увірвалася війна, через форму роуд-муві режисер описує те, з чим мав справу особисто. Головну роль у фільмі зіграв відомий актор Богдан Бенюк. Режисер фільму, Андрій Іванюк, поділився з глядачами: «Цією стрічкою мені хотілося сказати, що коли ви на вокзалі бачите мовчазного хлопця в формі — просто підійдіть до нього і скажіть хоча б «дякую». Головним для мене було розповісти не про саму війну, а про тих людей, які на війні».

У четвертий день секція «Спеціальні покази» була представлена одразу двома стрічками. Фільм «Свідки Путіна» режисера Віталія Манського (Найкращий документальний фільм Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах 2018 року) заснований на документальних свідченнях операції «Наступник», унаслідок якої країна отримала президента, який править нею донині. Членкиня журі Національної конкурсної програми 10-го ОМКФ польська сценаристка й режисерка Йоанна Кос-Краузе особисто представила спільний із своїм чоловіком – режисером Кшиштофом Краузе – фільм «Птахи співають у Кіґалі». Основа фільму – це зображення психологічних наслідків геноциду в Руанді 1994 року (Нагорода найкращій акторці Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах 2017 року).

Конкурс Європейського документального кіно продовжився показом іспанської картини «Командирка Аріан» режисерки Альби Соторри – історія про боротьбу за жіночу свободу. «Феміністичні ідеї не виникли серед нас, як сніг на голову під час революції, а задовго до неї поступово зріли в суспільстві. Через помітний патріархальний поділ, серед політично високоорганізованих жінок почали з'являтись внутрішні організації маючи за мету боротьбу за рівні права», — розповіла режисерка, представляючи стрічку.

Прем’єри Каннських фільмів відбулись в секції «Гала прем’єри». «Оленяча шкіра» режисера Кантена Дюпйо (Фільм-відкриття Двотижневика режисерів Каннського кінофестивалю 2019 року) та фільм Кена Лоуча «Вас не було на місці» (основний конкурс Каннського кінофестивалю 2019 року). До речі, глядачі ОМКФ вже знайомі з творчістю Кена Лоуча, у 2016 році на ОМКФ був показаний його фільм «Я, Даніел Блейк».

У Фестивальному центрі «Родіна» було презентовано перші стрічки секції української ретроспективи «Голлівуд на березі Чорного моря» — «Мовчи, суме, мовчи» (1918, реж. Петро Чардинін) та «Ягідка кохання» (1926, реж. Олександр Довженко). Ретроспектива приурочена до 100-річчя Одеської кіностудії та відбувається за підтримки Довженко-Центр, який цього року презентує фільми-легенди від культових режисерів Одеської кіностудії. Глядачі познайомляться з кінострічками, які змінили історію українського та світового кіно.

Відбулась творча зустріч з кінокритиком та членом відбіркового комітету Міжнародного кінофестивалю у Локарно, членом журі Національної конкурсної програми ОМКФ-2019 Ніколасом Елліоттом. «На мою думку, кінофестиваль у Локарно відрізняється більшою свободою при відборі фільмів, ми можемо більше ризикувати. Мені подобається, що ми розширюємо визначення того, що заслуговує бути показаним на кінофестивалях», – розповів Ніколас Елліотт.

Український режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв провів майстер-клас «Причина. Наслідок. Результат». «Насправді, я дуже люблю комедії і навіть зняв декілька ліричних стрічок. Попри це, вважаю, що коли до режисера приходять такі історії, як «Кіборги», їх не можна ігнорувати», — розповів Ахтем Сеітаблаєв.

Фільм «Оголені» продовжив програму міні-ретроспективи спеціального гостя ювілейного ОМКФ режисера Майка Лі. Саме за неї режисер отримав нагороду «Найкращий режисер» Каннського кінофестивалю 1993 року.

В межах секціі ОМКФ-дітям відбувся показ пригодницького естонського фільму «Ліс примарної сови». Стрічка посіла друге місце за результатами глядацького голосування в основному конкурсі «Чілдрен Кінофест». Крім того, у секції «Серіали» показали декілька епізодів іспанського комедійного серіалу «Горить Мадрід» від режисерів Пако Леона та Анни Р. Коста.

В четвертий день фестивалю стартував Літній Кіноринок, який пройде з 15 до 17 липня у Кінотеатрі Мультиплекс. Кіноринок Одеського міжнародного кінофестивалю — це єдиний у країні професійний майданчик для спілкування представників дистриб'юторських компаній та кінотеатрів, які працюють на території України, а також кіностудій та інших компаній, що надають послуги в галузі кіноіндустрії.

У Зеленому театрі глядачі ОМКФ мали можливість насолодитися стрічкою «Кохання блондинки» одного з найвідоміших чеських кінорежисерів Мілоша Формана, який пішов з життя минулого року. Картина була представлена в новій цифровій реставраційній копії, яка вперше була показана у програмі «Класика Канн» на цьогорічному Каннському кінофестивалі.

ВПЕРШЕ ОДЕСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ СТАЄ ДОСТУПНИМ ДЛЯ НЕЗРЯЧИХ ТА ЛЮДЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ

Цього року вперше незрячі та люди зі слабким слухом матимуть можливість переглянути два фільми з програми Одеського міжнародного кінофестивалю. Фільм «Мої думки тихі» буде доступний з тифлокоментарем, що надасть змогу незрячим людям переглянути картину, а стрічка «Чоловік, який купив Місяць» продемонструють в межах ОМКФ з адаптованими субтитрами для людей з порушеннями слуху

В обох випадках покази будуть інклюзивними, тифлокоментар для незрячих людей буде транслюватись в окремі навушники, які можна буде отримати при вході, та адаптовані субтитри будуть показані на кінотеатральному екрані для людей зі слабким слухом.

«Можливість показів кінофільмів для людей із порушеннями зору чи слуху – та необхідність, яка має бути наявна в кожному кінотеатрі. На жаль, у нашій країні поки що інклюзія впроваджена і поширена далеко не всюди. Як міжнародний кінофестиваль, ми не можемо не підійняти цю проблему і надаємо можливість незрячим та нечуючим глядачам переглянути фільми з програми ОМКФ. Це вагомий крок для всієї української кіноіндустрії на шляху до впровадження інклюзивних переглядів у кінотеатрах по всій країні», — зазначає генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич.

Тифлокоментування — стислий закадровий опис візуальної частини фільму для незрячих глядачів існує у світовій практиці вже понад 30 років, але в Україні адаптованих фільмів вкрай мало.

Адаптовані субтитри — це формат доступності фільму для людей з порушеннями слуху, у якому діалоги та звуки передаються шляхом написів та символів.

«Можливість піти у кіно та подивитись фільм разом з усіма глядачами — перш за все право незрячих та нечуючих людей. В Україні проживає близько 400 тисяч людей з порушенням зору та слуху, і всі вони позбавлені можливості зануритись в мистецтво кіно, адже фільми, які виробляються та виходять в Україні є недоступними у відповідному форматі. Тифлокоментар та адаптовані субтитри — це вкрай важливий елемент світової практики доступності кінопродукції і ми радіємо, що Одеський міжнародний кінофестиваль стає інклюзивним», — говорить співзасновниця Агенції доступного кіно Вікторія Лучка.

Адаптацію фільмів виконала Агенція доступного кіно та ГО «Боротьба за права» за підтримки Українського культурного фонду. Агенція доступного кіно — це єдина інституція, що професійно займається адаптацією фільмів для незрячих та людей із слабким слухом в Україні, у доробку якої понад 20 українських та іноземних кіноробіт.

ДОВІДКА ПРО ФІЛЬМИ
«Чоловік, який купив Місяць» — 17 липня, 10:00, Фестивальний палац Італійська комедія «Чоловік, який купив Місяць» (The Man Who Bought The Moon / L’uomo che comprò la luna) режисера Паоло Дзукки показує сардинського рибалку, який заради коханої жінки готовий на все — навіть пообіцяти Місяць. А чоловіки Сардинії завжди дотримуються обіцянок.

«Мої думки тихі» — 20 липня, 14:30, Фестивальний палац Український фільм «Мої думки тихі» — це фільм про молодого звукорежисера, який їде до Карпат і записує голоси закарпатських тварин.

Вхід на фільми для людей із порушеннями зору та слуху, а також для одного супроводжуючого можливий зі знижкою 50% при представленні посвідки про інвалідність, у касі Фестивального палацу.

АХТЕМ СЕІТАБЛАЄВ: «Я ДОБРЕ РОЗУМІВ, ЯКЩО ФІЛЬМ «ХАЙТАРМА» ВИЙДЕ ПОГАНИМ, КРАЩЕ МЕНІ В КРИМ НЕ ПОВЕРТАТИСЬ»

15-го липня відбулася лекція на тему «Причина. Наслідок. Результат» із Ахтемом Сеітаблаєвим, українським актором і режисером. На зустрічі обговорювалися три режисерські роботи Ахтема: «Хайтарма», «Кіборги» та «Захар Беркут»

«Я зняв стрічку «Хайтарма», тому що просто хотів поділитися власним досвідом. Насправді, мрія про власний кінематограф серед кримських татар існувала давно. Це питання особливо гостро постало в 1944 році, коли нас було депортовано через звинувачення в колаборації з нацистами. Тож, я добре розумів, що якщо фільм «Хайтарма» вийде поганим, краще мені в Крим не повертатись».

«Мені кортіло розповісти власну історію депортації. Чому? Майже 50 років народ живе з тавром, на який він не заслуговує. Уже в шкільному віці я зрозумів, що бути кримським татарином – непросто. Тож, коли з’явилася можливість зняти цей фільм, ми почали думати, як побудувати драматургію. Ми почали думати, як цю історію розповісти: якими засобами, через кого або що. Врешті ми зосередилися на одній людині й через його долю розкрили історію цілого народу».

«У дитинстві я мріяв стати пілотом-винищувачем. Чому? Тому що в кожній родині в ті часи була фотографія героя Амет-Хана Султана. Я постійно кажу, що він для кримських татар був, як Вільям Воллес для шотландців».

«Я з впевненістю можу сказати, що фільм «Хайтарма» на 90% відповідає документам. Принаймні тим, які були у відкритому доступі. Це майже документальний фільм. Ми лише обережно намагалися показати аудиторії історичні факти».

«Фільм «Кіборги» теж є майже на 100% документальним, тому що це реальні спогади реальних людей. Вони були записані драматургинею Наталією Ворожбит і перетворені на сценарій. Ми дозволили собі трохи змінити хронологію подій, але зберігали їхню правдивість. Діалоги, які ви чуєте, лише трохи дороблені, але переважна більшість – це пряма мова наших героїв.

«Люди часто не вірять, що герої дійсно обговорювали майбутнє, розмірковували щодо сенсу війни тощо, але це дійсно так. Якщо хтось заперечує, що вони могли вести такі розмови, для мене це є свідченням того, що людина ніколи не спілкувалася ні з добровольцями, ні з військовими».

«Війна – це жахливе й несправедливе явище. Але, подивіться, як дивно побудовані люди. Тільки в часи геополітичних змін відбуваються найпомітніші творчі вибухи. І вся історія людства про це каже. Я завжди підкреслював, що «Кіборги» – не про війну, а про світ, який породжує війна.

«Ми знімали «Захара Беркута» разом з американським режисером, Джоном Вінном. Це його перший досвід у повнометражному кіно. Він дуже сильно допомагав нам у комунікації з голлівудськими та британськими акторами. Наприклад, із Робертом Патріком, Томмі Фленаганом.

«Звичайно, два режисери на одному майданчику можуть мати суперечки, проте ми обходилися без серйозних конфліктів. Це був непростий досвід. Усе ж таки в корабля має бути один капітан».

НІКОЛАС ЕЛЛІОТТ: «КІНОФЕСТИВАЛЬ У ЛОКАРНО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ БІЛЬШОЮ СВОБОДОЮ ПРИ ВІДБОРІ ФІЛЬМІВ, МИ МОЖЕМО РИЗИКУВАТИ, НА ВІДМІНУ ВІД ІНШИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ФЕСТИВАЛІВ»

15-го липня Ніколас Елліотт, член відбіркового комітету Міжнародного кінофестивалю в Локарно, кінокритик та член журі Національної конкурсної програми на 10-му ОМКФ, провів творчу зустріч із гостями фестивалю

«Я потрапив у кіноіндустрію просто через те, що почав дивитися фільми. Мої батьки обожнювали кіно і все, що з ним пов’язано. Коли я був підлітком, я не хотів займатися тим, чим вони. Батьки щоп’ятниці запрошували мене піти з ними в кіно, а я відмовлявся. Мені виповнилося 15 років, коли я вперше погодився. І мені сподобалось. Я почав часто ходити в кінотеатри, багато читати про кіно, обговорювати його зі знайомими. Це почало формувати мій стиль сприйняття кіно».

«З однієї сторони, люди все менше цінують роль критиків, адже є такі лідери думок як Rotten Tomatoes чи соціальні мережі. Кому потрібні ці кінокритики? Але з іншого боку, деякі події доводять, що діяльність кінокритиків потрібна, але потребує змін. Наприклад, існує величезний рух, особливо активний у США, який відстоює різноманіття серед критиків також. Минулого тижня в The New York Times вийшла стаття про необхідність більшої кількості критикинь та людей інших рас. Також є голлівудські зірки, які піднімають цю проблему, наприклад, Брі Ларсон, Тесса Томпсон. А взагалі, мені самому здається дивним, коли ми їдемо з колегами на Каннський кінофестиваль чи якийсь інший, а навколо мене лише чоловіки, білі чоловіки».

«Щодо моєї роботи на кінофестивалі в Локарно, скажу чесно, я не дуже пишаюся цим досвідом. Усе занадто просто: я кажу так чи ні. Кожен дивиться велику кількість фільмів і ми одразу приймаємо рішення. Тільки у випадку, якщо мені дуже сподобався фільм, а іншим ні, мені доводиться суттєво вдаватися в деталі та пояснювати, чому він нам потрібен. Тоді як, коли я маю написати критику в Les Cahiers du cinéma, я завжди глибоко занурююся у фільми, шукаю меседжі в кожній деталі».

«Я відмовляю фільмам, в яких не бачу режисерського погляду. Мені цікаво побачити митця з унікальним баченням, який хоче показати нам щось своїми очима. Важливо сказати, що кінофестиваль у Локарно вітає різноманітність. Ми можемо відібрати якийсь дорогий голлівудський фільм, або ж кіно, зняте на 16-міліметрову камеру десь у підвалі. Ми можемо експериментувати».

«Локарно – це фестиваль класу А. Від Каннського, Берлінського, Венеційського, Роттердамського, він відрізняється тим, що ми особливо не переймаємося Червоною доріжкою або обов’язковою наявністю зірок у фільмах. Наприклад, щовечора на центральній площі в Локарно ми організовуємо покази просто неба. Для залучення такої великої кількості глядачів є необхідність присутності зірок, але для програми, конкурсу, зірки не є важливими. На мою думку, кінофестиваль у Локарно відрізняється більшою свободою при відборі фільмів, ми можемо більше ризикувати. Мені подобається, що ми розширюємо визначення того, що заслуговує бути показаним на кінофестивалях».

«Мені відомо про вашу спадщину. Це просто неймовірно усвідомлювати, що я зараз у місті, яке було частиною фільму «Людина з кіноапаратом», де Кіра Муратова знімала «Астенічний синдром». Звичайно, я також знаю Довженка та його фільм «Земля». Зізнаюся, я мав сильний досвід переживань після перегляду цих фільмів. Дивно, але раніше я не усвідомлював, що Одеса була настільки важливим містом, таким собі хабом історії кіно».

СТАРТУВАВ ЛІТНІЙ КІНОРИНОК 2019

Український Кіноринок – це платформа, де зустрічаються представники дистриб'юторських компаній та кінотеатрів, а також кіностудій та інших компаній, що надають послуги в галузі кіноіндустрії в Україні. На учасників заходу очікують презентації релізів дистриб'юторських компаній і українських кіновиробників, доповіді технічних та сервісних компаній, а також обговорення важливих для кіноіндустрії питань

Передувало відкриттю Літнього Кіноринку 15 липня вітальне слово від президентки ОМКФ Вікторії Тігіпко, яка наголосила, що вже кілька років завдяки системній підтримці українського кінематографу відбувається його постійний розвиток.

Пилип Іллєнко, голова Державного агентства України з питань кіно, зазначив: «Дуже вдячний українським кінотеатрам за підтримку вітчизняного кіно. Цьогоріч нас очікує багато українських стрічок і я сподіваюсь, що вони зацікавлять вас. Розвиток українського кіно безумовно буде зростати, адже на це є запит глядачів».

Директорка Кіноринку Катерина Звєздіна додала, що українське кіно б’є рекорди по бокс-офісах, тож сміливо можна сказати, що цьогорічний Кіноринок принесе не менше бізнес-можливостей та успішного партнерства для його учасників.

Почався перегляд релізів з презентацій майбутніх фільмів від українських кінокомпаній «MMD UA» та «FILM.UA Group». Вони продемонстрували лайнап релізів, серед яких були представлені українські картини «Черкаси», «Поліна і таємниця кіностудії», «Фокстер&Макс», «Захар Беркут», «Скажене весілля-2», «Пульс», «Пограбування по-українськи», а також історичний трилер «Ціна правди», виготовлений у копродукції України, Великобританії та Польщі.

Роман Мартиненко, генеральний директор компанії «MMD UA» під час презентації зауважив: «Я вважаю, що українське кіно наразі знаходиться на стадії великого прориву та на новому і високому рівні. Я думаю, що цьогоріч можна очікувати касові збори прокату українських стрічок які сягнуть 100 млн. гривень». У перший день відкриття учасники побачили презентації від компанії «АРТХАУС ТРАФІК». Зокрема українська стрічка «Додому», яка також увійшла до конкурсної програми ОМКФ 2019.

Далі учасники Кіноринку побачили матеріали фільмів, які презентуватимуть в прокаті компанії «SVOEkino», «PARAKEET FILM».

Також в межах Літнього Кіноринку був представлений проект «Я.Ніна», який наразі знаходиться на стадії виробництва.

Завершенням першого дня Літнього Кіноринку стала прем’єра трейлеру фільму-фентезі «Тільки диво».

16 липня на учасників Кіноринку чекає презентації проектів від «Clever Business Management», «86PROKAT», «УМ-ГРУП», «Fabrikant,» а також від дистриб’юторської компанії «VOLGA Україна».

У межах 10-го ОМКФ в секції Літнього Кіноринку відбудуться прем’єрні покази таких стрічок, як «Герої та боягузи» (реж. Харальд Франклін), «Леся Українка» (реж. Нана Джанелідзе) та презентація анімаційного проекту «Віктор_Робот» (реж. Анатолій Лавренішин).

Учасники мали можливість познайомитися з презентаціями роботи технічної компанії «Сінема Саунд Продакшн».

Крім цього відбувся з’їзд Спілки кінотеатрів України. Нагадаємо, що заходи у межах Літнього Кіноринку 10 ювілейного ОМКФ триватимуть до 17 липня.

11162

Комментировать: