Наша камера
на «Ланжероне»
Лобода Лобода
в Садах Победы
Погода в Одессе сейчас +2 ... +4
вечером 0 ... +2
Курсы валют USD: 25.638
EUR: 27.246
Регистрация

Программа фестиваля "Немые Ночи - 2015"

Четверг, 13 августа 2015, 15:38

Пресс-релиз

22 СЕРПНЯ 20.00 – 00.00

В огні народжена (Велетень) / У агні народжаная (БРСР, 1929) — 44 хв.

Режисер: Уладзімір Корш-Саблін
Оператор: Давід Шлюглейт
В ролях: Ганна Заржицкая, Барис Азарав, Мікалай Вітавтав, Барис Фєадосьє

Тисячолітня історія Білорусі – від княжих часів до Литовської доби та Речі Посполитої – сповнена визиску та соціальної несправедливості, завершується. Після громадянської війни спроба Білоруської Народної Республіки зберегти незалежність захлинається остаточно: Добровольчу армію Булах-Булаховського розбито Червоною армією. Тепер в Білорусі запанує мир і справедливість.

Велетенський національний епос, яким замислювався фільм «В огні народжена», попри певну вторинність стосовно Довженкової «Звенигори», мав для білоруського кіно ті ж наслідки, що й Довженків фільм. Завдяки йому в Білорусі з’явився нарешті національний кінематограф. Історіософський засяг Корш-Сабліна був тим складнішим і фундаментальнішим, що, на відміну від України, Білорусь не мала свого Грушевського, який концептуалізував би її минуле, а білоруська політична нація так і не відбулась. Проте, недовгий період «коренізації», оголошений більшовиками 1923 року, спричинив і в Білорусі культурний вибух, в епіцентрі якого з’явилось таке талановите кіно як «В огні народжена».

Завдяки динамічному монтажу, незвичним ракурсам зйомки, подвійним експозиціям, нелінійному наративу «В огні народжена» увійшов в історію як чи не єдиний білоруський авангардний фільм.

МУЗИКА: RE1IKT
Білоруський рок-гурт Re1ikt засновано 1999 року в Світлогорську в складі Аляксандра Дземідзенка (барабани, лідер гурту), Уладзіміра Казлова (гітара, вокал), Віталя Макшуна (гітара), Дзмітрия Наркєвіча (бас). Re1ikt – володар Гран-Прі фестивалю «Бардаўская восень» (2009), переможець у номінаціях «Альтернатива» і «Кращий вокаліст» на конкурсі «Музичний спаринг» (2010), Гран-Прі та призу глядацьких симпатій на фестивалі Rockowisko-2013 (Польща), «Гурт року» премії «Герої року» порталу Tuzin.fm (2013). Музику до фільму «В огні народжена» було створено в рамках проекту «Тузін.Немаўля», ініційованого творцем інтернет-порталу Tuzin.fm Сяргєєм Будкіним, за підтримки Підляської опери та філармонії – Європейського центру мистецтва в Білостоку (Польща). Re1ikt працює в стилях альтернативний, прогресів- та пост-рок, фольк.
За підтримки Польського інституту в Києві

Мультагітпроп: програма ранньої анімації (Україна, 1929), ч.1, 20 хв.

Еротикон / Erotikon (Чехословаччина, 1929) — 85 хв.

Режисер: Ґустав Махати
Оператор: Вацлав Віх
В ролях: Карел Шлайхерт, Іта Ріна, Олаф Фйорд, Теодор Піштєк, Шарлотте Суса, Луїджі Сервенті, Герберт Струна, Мілка Балек-Броска, Богуміл Коварж, Беда Сакс, Владімір Славінський, Броніслав Лівіа, Вацлав Жіховський, Їржі Грон, Віллі Рьоснер.

Запізнившись на поїзд, комівояжер Георг залишається на нічліг в домі старого станційного працівника на забутій богом залізничній станції. Андреа, донька старого, отримує від незнайомця дивний подарунок: парфуми «Еротикон». Цієї ночі Георг зваблює дівчину, а вранці їде геть першим же потягом, щоб продовжити свій роман з Гільдою, заміжньою жінкою. Рятуючись від безчестя, Андреа полишає батьківській дім і вирушає до Праги. Пізнаючи тутешній демімонд, одного дня вже одружена Андреа знов зустрічає Георга. Призабута пристрасть спалахує з новою силою. Тільки поруч з нею, замість люблячого батька, опиняється вже четверо закоханих одне в одного людей.

Сповнений тягучої пристрасті фільм, попри мелодраматичний, ба навіть, бульварний сюжет, вражає тонко нюансованим естетським стилем, що проявляється в увазі до деталей похмурих інтер’єрів, психологічних переживаннях героїв, новаторському монтажі, в суміші яких народжується непояснима магія чуттєвості. Після стажування в Голлівуді Ґустав Махати повертається на батьківщину, щоби стати, як і його непересічний вчитель Еріх фон Штрогайм дослідником людської сексуальності. Вимогливий до себе майстер, Махати передивився «Еротикон» п’ятсот разів, перш ніж вирішив його кінцівку. Працюючи в інспірованому німецьким кіноекспресіонізмом жанрі «Kammerspiele» (камерна драма), Махати розвив в «Еротиконі» естетику, яку невдовзі назвуть французьким поетичним реалізмом.

МУЗИКА: FORMA
Гурт Forma було засновано 15 років тому Робертом Форманом та Міхалом Прінцом (обидва – аранжування, семплер). Проект передусім спеціалізується на жанрах даунтемпо, альтернативного та електроджазу. Музиканти створюють ремікси на музику багатьох відомих гуртів (Grapefruit Moon, Republic of Two), пишуть джингли для фестивалів, музику до реклами та супровід для таких проектів як Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах. За альбом Earotikon, який складається з фрагментів саундтреків до «Еротикону», FORMA була номінована на одну з найпрестижніших музичну премій Чехії Anděl. До колективу також входять Барбора Змекова – фортепіано, синтезатор, вокал, Марцела Кучова – саксофон, вокал, Віктор Доржічак – ударні, перкусія, флейта, старий смичок.
За підтримки Чеського центру в Києві

23 СЕРПНЯ 20.30 – 00.00

Соціальний розпад / Koinoniki sapila (Греція, 1932) — 44 хв.

Режисер: Стеліос Татасопулос
Оператор: Міхалліс Ґазіадіс
В ролях: Стеліос Татасопулос, Ґерасімос Арсеніс, Кетті Дерідауа, Данаі Ґріцу, Ґіорґос Кавукідіс

Через брак грошей бідний студент Дінос Врістеніс покидає навчання в університеті й розпочинає пошуки роботи. В театральній компанії, куди він влаштовується працювати, Дінос зустрічає Нікі, приму театру. В них розпочинається роман. Однак невдовзі Нікі відповідає на залицяння багатого промисловця й кидає Діноса. Гостро переживаючи розрив, хлопець потрапляє на саме соціальне дно, не гребуючи наркотиками та пиятиками. Однак влаштувавшись робочим тютюнової фабрики він нарешті переосмислює своє життя. Дінос оголошує війну соціальній несправедливості, очолюючи фабричну профспілку.

«Соціальний розпад» – фільм, яким розпочинається епоха грецького неореалізму. Татасопулос, батькові якого довелось продати частину власної землі в Константинополі, щоби уможливити зйомки, з марксистських позицій розкриває тему соціальної нерівності та визиску, які особливо загострюються в період економічної кризи. Соціальна критика, закладена в фільмі, стосується не лише проблеми захисту виробничих прав, але також соціального розкладу та люмпенізації населення великих індустріальних міст. Режисер, який сам зіграв головну роль у власному фільмі, так описав базову настанову стрічки: «В цьому фільмі я зосередився на білому рабстві та наркотиках. Я показав обіг наркотиків навіть у лікарнях, а також корупцію та беззаконня, що пронизують пенітенціарну систему». «Соціальний розпад» беззмінно входить в перелік найкращих 10 грецьких фільмів всіх часів.

МУЗИКА: ЮРІЙ КУЗНЄЦОВ
Юрій Кузнєцов – культовий український джазовий піаніст, віртуозний імпровізатор-мультиінструменталіст, композитор і педагог, що грає твори в спектрі від класичного до експериментального та авангардного джазу. Завдяки неординарному музичному таланту й неперевершеній техніці ім’я Кузнєцова широко відомо як в Україні так і закордоном. Володар спеціального призу Пола Маккартні на міжнародному конкурсі «Yesterday» в Естонії, заслужений діяч мистецтв України. Юрій Кузнєцов щороку озвучує німі фільми на фестивалі «Німі ночі». Його музичні супроводи до таких драматичних стрічок як «Арсенал», «Страсті Жанни д’Арк», «Палаюче вогнище», «Патсі» щороку ставали фестивальними хітами.

Мультагітпроп: програма ранньої анімації (Україна, 1929), ч.2, 20 хв.

Вітер з порогів / Останній лоцман (Україна, 1929) — 60 хв.

Режисер: Арнольд Кордюм
Оператор: Йосиф Рона
В ролях: Микола Садовський, Лідія Островська-Кордюм, Іван Кононенко-Козельський, Микола Братерський, Гліб Кузнєцов

Звичний уклад невеличкого рибальського села над Дніпром порушує поява інженерів з великого міста. Невдовзі тут буде споруджено величну гідроелектростанцію, й вода поглине старе село. Багато поколінь роду Ковбанів працювали на порогах лоцманами. Щоб сплавити ліс через легендарний Ненаситець слід було вчитись змалку. Остап Ковбань не вірить, що Дніпрогес таки буде споруджено, а його хату знищено. Однак його діти радо вітають зміни: патріархальний уклад села їм не до снаги.

«Вітер з порогів» – на перший погляд стандартний агітфільм про перемогу індустріалізації, де вражаючі панорами будівництва Дніпрогесу змонтовані в авангардній манері. Однак стрічка має подвійне дно. Режисера Арнольда Кордюма цікавить не лише пропагандистський потенціал теми, але також антигуманістичні наслідки індустріальних перетворень. Як і Довженко, він сприймає смерть села болісно, надаючи оповіді ознак психологічної драми. «Вітер з порогів» став для Кордюма своєрідним мемуаром: 1911 року саме на дніпрових порогах відбувся його акторський дебют в кіно – в першому українському повнометражному художньому фільмі «Запорізька Січ», в якому він грав в складі трупи Миколи Садовського. 1929 року він стає свідком смерті порогів, яку переживає глибоко особисто, вплітаючи в фільм пронизливу ностальгійну емоцію.

Реставрацію стрічки здійснено Національним центром Олександра Довженка в 2014 році.

МУЗИКА: ARTOKRATS
Ансамбль Artokrats був заснований в 2014 році в Одесі, як проект молодого композитора Марини Бойко, яка виступає з авторською програмою, а також виконує музику сучасних композиторів. В оригінальному музичному стилі ансамблю проявляється любов до американського мінімалізму і пост-мінімалізму, неокласики, ню-джазу, холодного звучання балтійських композиторів. Музиці Artokrats властива особлива кінематографічність, тому на їх концертах використовуються спеціально створені відеоряди, що породжують особливу атмосферу аудіовізуальних перформансів.
До складу Artokrats входять: Роман Холматов (скрипка), Олександр Шамраєв (скрипка), Яша Іваніденко (альт), Костянтин Томницький (віолончель), Микола Шахов (контрабас), Марина Бойко (фортепіано) та Маргарита Гринівецька (диригент).

Телефони для довідок: (048) 725 15 36, 725 69 03

8304

Комментировать: