Наша камера
на «Ланжероне»
Loboda Loboda
в Садах Победы
Погода в Одессе сейчас +7 ... +10
вечером +7
Курсы валют USD: 0.000
EUR: 0.000
Регистрация
Фильтр публикаций
Все разделы
Публикации по дате
Дата:

Сутiнки Жеваховоi гори

Воскресенье, 4 ноября 2007, 09:33

Ольга ФІЛІППОВА

Чорноморські новини, 27.10.2007

УСІ три розташовані в Одесі гори — Жевахова, Шко-дова і Чумка — криють у собі не одну загадку. Жевахова гора, що стоїть у північній частині Одеської бухти, — це єдине місце, з якого видно Куяльник, Хаджибей та Чорне море водночас. У всі часи вона була стратегічною висотою, з якої відкривається прекрасний вид на затоку і всю територію сучасної Одеси. Своїм ім\'ям гора завдячує генерал-майору князю Івану Семеновичу Жевахову, учасникові російсько-турецьких воєн, кавалеру багатьох нагород. За доблесть і мужність у битвах йому були подаровані землі, якими він у 1833 році поступився на користь міста, погодившись на пропозицію графа Воронцова, задля будівництва першої міської грязелікарні на березі Куяльницького лиману. Ще й досі на схилі гори стоїть палац Івана Жевахова, і в ньому навіть мешкають люди.

До взяття Хаджибею козаки називали це місце Довга Могила. Сьогодні пам\'ять про козаків, які проживали попід горою в ті часи, залишилася у назвах чорноморських провулків, Гора нерідко стає об\'єктом суперечок. Це одне із загадкових місць, оповитих безліччю легенд, його дуже люблять археологи, уфологи та інші дослідники.

На горі постійно ведуться розкопки. За словами деяких науковців, тисячу років до нашої ери, коли на території Одеси були грецькі поселення, на Жеваховій горі містилося культове святилище, що вважалося центром Всесвіту для довколишніх поселень, найближче з яких розташовувалось у сучасній Лузанівці. Хоча інші вчені заперечують це, заявляючи, що ніякого масштабного сакрального пласту на Жеваховій горі нема.

А ще під Жеваховою горою впродовж 200 років видобувають червону глину, працює цегельний завод. Екскаватори тривалий час копали близько до центру гори з усіма її таємницями, але нещодавно їх роботу безпосередньо в зоні археологічних розкопок припинено.

У шістдесяті роки минулого століття існував план освоєння Жевахової гори. Землі мали забудувати висотними будівлями, де передбачалося поселити 100 тисяч осіб. Планувалося створити впорядкований житловий район з великими магазинами, кінотеатрами, клубами та іншими культурно-побутовими установами. Та й через п\'ятдесят років район гори залишається майже таким, як і був, — малодослідженим та загадковим.

ОСТАННІМ часом ця місцевість, а це 500 гектарів, з різних причин зацікавила не лише вчених, а й бізнесменів, політиків, посадовців. От і нещодавно Жевахова гора стала предметом дискусії за «круглим столом» під час спільного засідання міського екологічного семінару «Таубманівські читання» та наукової секції урбоекології, що відбулося в Одеському Будинку вчених (на знімку). Засідання на тему «Проблеми комплексного освоєння території — екологічна точка зору на прикладі Жевахової гори» проводила кандидат економічних наук Олена Шукліна-Матюшкіна. За «круглим столом» зібралися екологи, геологи, археологи, посадовці, представники громадських організацій, щоб вислухати одне одного і розібратися, що ж реально являє собою Жевахова гора і що потрібно зробити для її освоєння. Наталія Петренко, заступник голови Одеської обласної організації працедавців, разом з колегами займається розробкою програми зі створення соціально-культурного і побутового кластера Жевахової гори. Вона запропонувала розглядати гору комплексно з полями фільтрації, що складають разом півтори тисячі гектарів. За словами Наталії Петренко, для розвитку цієї території потрібно створити кластер, структуру напрямків розвитку, об\'єднаних спільною метою. Серед цих напрямків пропонується система переробки сміття та каналізаційних стоків, на виході якої будуть біогумус, природний газ і технічна вода. До кластеру входитимуть також малі підприємства, наприклад, такі, що вироблятимуть сувеніри з глини, якої тут залишилося ще чимало, теплиці. У цій системі матиме місце і парк культури та відпочинку, в якому можна буде відтворити культуру грецьких поселень та стан чорноморських козаків. Завдяки кластеру, за словами Наталії Петренко, розвивалось чимало міст, країн, і на території Жевахової гори можна створити таку систему, що об\'єднає зусилля багатьох підприємців і вирішить проблеми.

Жителів Жевахівського мікрорайону, створеного в результаті поділу колишнього селища Більшовик на дві частини, представляв на засіданні селищний голова Андрій Сидоренко. Він вважає, що необхідно поліпшити життя місцевої громади, насамперед шляхом створення інфраструктури, яка є слаборозвиненою у зв\'язку з невеликою кількістю населення — загалом там мешкає близько десяти тисяч осіб. У районі немає аптеки, люди просять також створити пункт побутових послуг, нема церкви, хоча ці питання вже помалу вирішуються. Одна з проблем — залізничний переїзд, через який частенько порушується графік руху маршрутних таксі та простоюють автомобілі. Загалом мешканці мікрорайону вважають своє місце проживання екологічно чистим, приємним для життя і підтримують ідею створення на території гори ландшафтного парку, де буде козацький стан та грецьке поселення. Це притягувало б до цієї місцевості увагу туристів та відпочиваючих.

Співробітник Одеського археологічиого музею Євгенія Редіна вважає, що створювати грецьке поселення на території гори нерентабельно та недоцільно. Залишки поселення, що там було, зруйновані часом та роботою цегельного заводу. Як археологічний об\'єкт його неможливо зберегти, можна лише максимально розкопати, щоб отримати матеріал. На її думку, Жевахова гора сьогодні — покинута територія, де орудують чорні археологи. Не можна не зважати й на цегельний завод, якому вже понад 200 років. Досвід підказує, що перш ніж робити розважальний центр, потрібно провести комунікації, дороги. Якщо ж розпочнеться будівництво підприємств, про культуру, як завжди, забудуть, вважає Євгенія Редіна.

ЄВГЕН ЧЕРКЕЗ, геолог, викладач ОНУ імені І. І. Мечникова, вважає, що найголовніша особливість цього масиву — його недослідженість у порівнянні з іншими районами Одеси, про гору не багато інформації з точки зору геології. Це район давніх рік, з яких згодом сформувалися лимани. На таких грунтах будувати надзвичайно складно. Матеріали геологічних зйомок свідчать про те, що тут є широкі тріщини у катакомбах, через які зона послаблена. З точки зору гідрогеології присутня висока мінералізація. Розглядати територію Жевахової гори комплексно з полями фільтрації неможливо, вважає Євген Черкез, оскільки території дуже різнопланові і за екологією, і за геологією. В екологічному сенсі Жевахова гора — більш сприятливий варіант для розвитку, в господарському— вона має свої особливості, які будуть виявлені в процесі інформаційного освоєння. Нівелювання в районі Жевахової гори показують, що одна частина гори постійно піднімається, протилежна—опускається. Отже, потрібне уважне, детальне дослідження. Одна справа, коли на цій території планується побудувати ландшафтний парк, інша —якщо передбачається житлове або промислове будівництво. Жевахова гора—дуже складний об\'єкт. Відбуваються просадки грунтів, провали, каналізаційні відходи течуть прямо у катакомби. Перш ніж починати будь-які роботи, потрібно провести геологічну експертизу, яка покаже, чи можна взагалі у цьому районі щось робити.

Ігор Грищенко, віце-президент Українського відділення Міжнародної академії наук екології, безпеки людини та природи, зазначив, що хоча мова йде про конкретний географічний район, відсутня навіть його проста карта-схема з існуючими підприємствами, дорогами і комунікаціями. Насамперед необхідно його паспортизувати, перш ніж говорити про кластерне освоєння та цільові завдання.

Гідролог Іван Мосьпан з Гідрометцентру Чорного й Азовського морів категорично проти того, щоб чіпати й освоювати Жевахову гору поміж морем та двома лиманами — може порушитися природний баланс, який і без того досить крихкий.

Юрій Соколов, професор кафедри екології Екологічного університету, вважає, що Жевахова гора — серйозна проблема для міста. Говорити про створення парку в цьому районі — завчасно. Повинна бути основа основ — геологія, геодезія, паспортизація. «Ми тільки означили проблему, необхідні серйозні дослідженнями, а потім уже дивитися, що можна зробити», — вважає вчений.

На думку Володимира Чикановського, президента Українського відділення Міжнародної академії екології, безпеки людини та природи, болючі місця в районі Пересипу, до яких належить і Жевахова гора, ми ніколи не вилікуємо, якщо не буде міської концепції розвитку території. Міській владі час замислитися над цим і виділити гроші, знайти ентузіастів, а їх серед присутніх чимало, які зможуть опрацювати і представити на розгляд громадськості екологічну концепцію розвитку міста, де будуть враховані всі його наболілі питання. Поки не буде концепції розвитку міста, не може бути часткових вирішень таких проблем, як Жевахова гора.

Анатолій Красилов, учений з Інституту інформаційних технологій, зазначив, що впродовж останніх десяти років розроблялося три схеми розвитку міста, які називалися концепціями. Це, звісно, необхідний документ, але він не приводить до певного результату.

Юрій Геращенко, що представляв Екологічний центр стійкого розвитку України, зауважив: кластер, як гроно напрямків, з яких кожен матиме координаційний центр і відповідатиме за певний напрямок розвитку, — досить серйозний варіант. Хоча першим кроком до вирішення проблеми повинен бути аналіз та моніторинг. Необхідно продумати юридичні відносини між учасниками кластера та міською владою, і це повинно бути затверджено на сесії міської ради.

ЗАСІДАННЯ у Будинку вчених не ставило перед собою завдання негайно вирішити проблеми освоєння території Жевахової гори — сенс цієї зустрічі був у тому, щоб обговорити низку можливих задумок щодо розв\'язання проблеми. Адже для її вирішення потрібно паралельно складати загальну концепцію, вирішувати екологічні та соціальні питання жителів мікрорайону, вибудовувати стосунки з об\'єктами господарювання тощо.

Як грант на розробку концептуальних пропозицій до програми розвитку цього мікрорайону Одеська міська рада виділила 20 тисяч гривень. Щоб створити програму повністю, цього, звісно, замало. Потрібні спільні зусилля міської, обласної влади, а також бізнесменів, добра воля мешканців, щоб перетворити цю територію з безперспективної у прибуткову і квітучу. Вивести Жевахову гору із сутінок на світло можна тільки гуртом.
1029

Комментировать: